АФОН

Відтоді афонське подвижництво прикрасилось іменами сонму видатних українських святих – преподобних Антонія Печерського, Іоана Вишенського, Паїсія Величковського та багатьох інших.

Свята Гора Афон відігравала особливу роль у відродженні православ’я в Україні у часи національно-визвольної боротьби українського народу в XVII столітті. Тісні зв’язки з Афоном традиційно підтримували українські гетьмани та козацтво. За їхньої ктиторської підтримки на Афоні в XVIII столітті з’явилися українські козацькі скити «Чорний Вир» та Пророка Іллі, який заснував полтавець – преподобний Паїсій Величковський. Ченцями там були колишні козаки.

На жаль, із втратою державності Україна на тривалий час втратила на Святій Горі і власні обителі. Та з отриманням від Вселенського Патріархату Томосу про автокефалію Православної Церкви України поновилась і можливість відродити українську чернечу обитель на Святій Горі, де українські ченці безперестанно молилися б рідною українською мовою за свій народ та Батьківщину, за полеглих воїнів і невинно вбитих мирних жителів.

За рішенням Собору старців Святого Монастиря Пантократор давню келійну Обитель Святих Архангелів (Фалакру) було передано українському ієромонаху Паїсію (Кролю) для проживання та відбудови. Ця обитель за часом заснування є історичною ровесницею Руси-України.

Нинішній стан Келії в руїнах ніби символізує Україну, яку понівечили російські загарбники. Але так само, як, без сумніву, відбудується після нашої великої Перемоги вся Україна, так тепер відроджується та відбудовується і давня Келія – український духовний осередок на Святій Горі.

Ми дякуємо всім людям, які у важкий час війни вносять свою лепту в перемогу, допомагаючи Збройним Силам України. І тим, хто своїми пожертвами долучається до відбудови святині на Афоні – визначної пам’ятки української традиції Православ’я.

Віримо, що з Божим благословенням, спільними зусиллями, незабаром постане відновлена святиня – як символ незламності українського духу!